Практична робота 2
Конфігурація комп’ютера під потребу.
Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм
За результатами виконання завдання заповніть таблицю значень властивостей.
Практична робота 2
Конфігурація комп’ютера під потребу.
Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм
За результатами виконання завдання заповніть таблицю значень властивостей.
Назва властивостей | Значення властивостей для комп’ютерів | ||
письменника | студента | кореспондента | |
Тип комп’ютера | |||
Модель процесора | |||
Тактова частота процесора, ГГц | |||
Обсяг оперативної пам’яті, ГБ | |||
Ємність жорсткого диска, ГБ | |||
Монітор | |||
Діагональ монітора, дюймів | |||
Роздільність | |||
Час відклику, мс | |||
Варіант 1
Варіант 2
Варіант 1
Мета: переконатися на досліді, що корисна робота, виконана за допомогоюпохилої площини, менша від повної роботи; визначити ККД похилої площини.
Обладнання: мірна стрічка; динамометр; три тягарці однакової маси; дерев’яна лінійка; штатив із муфтою та лапкою; дерев’яний брусок.
Результати вимірювань відразу заносьте до таблиці.
1. Виміряйте за допомогою мірної стрічки довжину l і висоту h похилої площини.
2. Визначте за допомогою динамометра вагу P1 бруска.
3. Покладіть брусок на похилу площину і за допомогою динамометра рівномірно пересувайте його площиною в гору. Виміряйте силу тяги F1, що діє на брусок з боку динамометра.
4. Визначте за допомогою динамометра вагу одного тягарця.
5. Не змінюючи кута нахилу площини, повторіть дослід (див. п. 3) ще тричі, розмістивши на бруску спочатку один, потім два, а потім три тягарці.
Опрацювання результатів експерименту
1. Для кожного досліду обчисліть:
1) повну роботу (Аповна = Fl);
2) корисну роботу (А = Ph, де Р — вага тіла);
3) виграш у силі, який дає похила площина
![]()
4) ККД похилої площини
![]()
2. Результати обчислень занесіть до таблиці.

Висновок: На лабораторній роботі ми вивчили ККД похилої площини та з’ясували, що він не залежить від ваги тіла.
Мета: переконатися на досліді, що повна механічна енергія замкненої системи тіл залишається незмінною, якщо в системі діють тільки сили тяжіння та сили пружності.
Обладнання: штатив із муфтою та лапкою, динамометр, набір тягарців, лінійка завдовжки 40-50 см, гумовий шнур завдовжки 15 см із покажчиком і петельками на кінцях, олівець, міцна нитка.
Виконання роботи:
1. Потягнувши за нижню петельку вертикально вниз, випрямити шнур, не натягуючи його. Позначити на лінійці олівцем положення покажчика у випадку ненавантаженого шнура й поставити позначку 0.
2. Визначити за допомогою динамометра вагу Р тягарця. Ρ1 = 1 Н.
3. Підвісити тягарець до петельки. Відтягнувши тягарець униз, позначити на лінійці положення покажчика, біля позначки поставити цифру 1.
4. Відпустити тягарець. Помітивши положення покажчика в момент, коли тягарець сягнув найбільшої висоти, поставити у відповідному місці позначку 2.
5. Виміряти сили пружності F1 і F2, які виникають у гумовому шнурі в разі його розтягнення на х1 і х2 відповідно.
F1 = 1,6 Н, F2 = 0,4 Н.
6. Вимірявши відстані між відповідними позначками, визначити видовження х1 і х2 гумового шнура, а також максимальну висоту h підйому тягарця.
x1 = 0,04 м, х2 = 0,01 м, h = 0,03 м.
7. Для кожного досліду визначити: повну механічну енергію системи у стані 1:
8. Повторити дії, описані в пунктах 1-7, підвісивши до шнура два тягарці разом.
9. Результати вимірювань та обчислень занести до таблиці.
Номер досліду | Вага тягарця Р, Н | Видовження шнура | Сила пружності | Висота підйому h, м | Повна механічна енергія | |||
х1, м | х2, м | F1, Н | F2, H | Е1, Дж | Е2, Дж | |||
1 | 1 | 0,04 | 0,01 | 1,6 | 0,4 | 0,03 | 0,032 | 0,032 |
2 | 2 | 0,05 | 0,024 | 2,3 | 0,7 | 0,026 | 0,0575 | 0,0604 |
10. Завдання «із зірочкою»
Оцінити відносну похибку одного з експериментів:
Варіант 1
Мета: експериментально перевірити, що сила струму в розгалуженій частині кола дорівнює сумі сил струмів у відгалуженнях; довести, що загальний опір провідників, з’єднаних паралельно, менший за опір кожного з них.
Обладнання: джерело струму, вольтметр, амперметр, ключ, дві електричні лампи па підставках, з’єднувальні проводи.
Хід роботи:
1. Визначити ціпу поділки вимірювальних приладів:
4. Результати вимірювань занести до таблиці:
5. Обчислити опір спіралі лампи 1 (R1), лампи 2 (R2) та опір ділянки кола, що містить обидві лампи (R).
6. Висновок: експериментально перевірили, що сила струму у нерозгалуженій частині кола дорівнює сумі сил струмів у відгалуженнях, тобто І = I1 + I2, та довели, що загальний опір провідників, з’єднаних паралельно, менший за опір кожного з них, тобто R1 > R та R2 > R
Мета: Навчитися визначати опір провідника за допомогою амперметра та вольтметра; переконатися на досліді в тому, що опір провідника не залежить від сили струму в ньому та напруги па його кінцях.
Обладнання: джерело струму, резистор, повзунковий реостат, амперметр, вольтметр, ключ, з’єднувальні проводи.
Хід роботи:
1. Визначити ціну поділки амперметра і вольтметра:
3. Розташувати повзунок реостата па середині обмотки, замкнути коло, записати покази приладів до таблиці.
4. Плавно пересуваючи повзунок реостата, збільшити силу струму в колі. Записати покази приладів до таблиці.
5. Пересунути повзунок реостата у протилежний бік, виміряти напругу та силу струму. Записати дані до таблиці.
6.
7. Для кожного випадку обчислити опір резистора:Мета: визначити коефіцієнт тертя ковзання дерева по дереву.
Обладнання: дерев’яний брусок; дерев’яна дошка (трибометр); набір тягарців; динамометр.
ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ
Підготовка до експерименту
1. Перед тим як виконувати роботу, згадайте відповіді на такі запитання.
2. Визначте ціну поділки пікали динамометра.
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки (див. форзац підручника).
Результати вимірювань відразу заносьте до таблиці.
1. Підвісивши брусок до динамометра, виміряйте вагу бруска, яка під час експерименту буде дорівнювати силі нормальної реакції опори (N = Р).
2. Прикріпивши брусок до гачка динамометра, покладіть його широким боком на горизонтально розташовану дошку. Рівномірно переміщуйте брусок уздовж дошки (див. рисунок). За показом динамометра визначте силу тертя ковзання (Fтертя ковз = Fпруж)
3. Повторіть експеримент ще тричі, поклавши на брусок спочатку один тягарець, потім одночасно два, а потім одночасно три тягарці (N = Pбрус + Pтягар.).
Опрацювання результатів експерименту
Для кожного досліду обчисліть коефіцієнт тертя ковзання за формулою:
Варіант 1
Варіант 2
Мета: з’ясувати зв’язок між характеристиками звукової хвилі (амплітуда, частота) та гучністю й висотою тону звуку.
Обладнання: комп’ютер (або мобільний телефон) із програмним забезпеченням для запису звуку та обробки отриманого файла (наприклад, аудіоредактор WavePad), мікрофон, камертон, генератор звукових частот (або програма «Камертон»).
Виконання роботи:
1. Увімкнути комп’ютер, приєднати до нього мікрофон. Запустити на виконання програму «Звукозапис» (із набору стандартних програм ОС Windows).
2. Увімкнути генератор звукової частоти, налаштувати вихідний сигнал на частоту 400 Гц.
3. Увімкнути запис сигналу. Вимкнути запис через 4-6 с.
4. Збільшити гучність сигналу генератора, не змінюючи частоти, і повторити дії, описані в п. 3.
5. Налаштувати вихідний сигнал на частоту 880 Гц і повторити дії, описані в п. 3.
6. Вдарити по камертону гумовим молоточком і повторити дії, описані в п. 3.
7. Проспівати в мікрофон декілька нот, для кожної ноти повторюючи дії, описані в п. 3.
8. Для кожного досліду визначити частоту звукової хвилі.
9. Результати вимірювань та обчислень занести до таблиці:
№ досліду | Назва досліду | Час коливань t, мс | Кількість коливань N | Частота хвилі v, Гц |
1 | Генератор звукової частоти, 400 Гц | 10 | 4 | 400 |
2 | Генератор звукової частоти, 400 Гц (більша гучність сигналу) | 10 | 4 | 400 |
3 | Генератор звукової частоти, 880 Гц | 10 | 8,8 | 880 |
4 | Камертон | 10 | 4,4 | 440 |
5 | Нота До | 10 | 2,6 | 260 |
6 | Нота Сі | 10 | 4,9 | 490 |

Генератор звукової частоти, 400 Гц

Генератор звукової частоти, 400 Гц (більша гучність сигналу)
Висновок: з’ясували зв’язок між характеристиками звукової хвилі (амплітуда, частота) та гучністю й висотою тону звуку. Отримані результати співпадають із заданими частотами генератора, частотою камертона, табличними значеннями частот, що відповідають певним нотам.
Практична робота 2 Конфігурація комп’ютера під потребу. Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гі...